Валентина Красновид
Місяць Березень, терпляче, на свою пору́ чекав,
Поки Лютий невгамо́вний на Землі бешкетував.
За його лихі безчинства, за безладдя та розбій,
Він два дні не дочекався й визвав Лютого на бій.
Березень дбайливо й стиха мерзлу землю обігрів,
Відкрива́ весняне Небо вже для сонця жалюзі,
Щоб на Землю просочились полум’яні вітражі.
Потік сонця з Неба ллється й хвилями перетіка,
Й мерехтить у піднебессі перламутрова крупа.
Розповзлось шатро небесне без кінця та краю,
Ничто беды не предвещало,
Плясали тучки над горой.
И море весело журчало
И даль казалась голубой.
Ой ти, Вітре-вітеренько, то буйний то тихий!
Віджени від України це нестерпне лихо!
Ти ж як, вільний козаченько, повсюди гасаєш,
Та й про ворогів заклятих усе чисто знаєш!
Черный чай? Воды стаканчик?Нет! Все это лабуда!Крепкий кофе, плед, диванчик.С добрым утром, Господа!
Жовта Осінь на городі закружляла в хороводі,
Чути крики журавля, пахне м"ятою земля.
Біля стежки бурячок, під"їда його жучок.
А там далі біля дров тріснув жовтий помідор.
Як щедро нас одарює зима
Святковими та радісними днями!
Щедрівки, Новий Рік та дух Різдва
З колядками та щирими піснями!
Закрива́ блакитне небо двоголо́вий хижий птах,
Стало дибом чорне пір"я на розгорнутих крила́х.
Зи́рка злючими очима на наші простори,
На поля пшенично-жовті, як безкрайнє море.
На високі береги та ріки бездонні,
Все довкола вересніє, потихеньку дощик сіє,
Красне літо догора́, вереснева йде пора.
Звереснів осінній вечір, холод падає на плечі,
Лист сухий в траву летить, під ногами шурхотить.
По землі ще Літо бродить, а день меншати почав,
Серпень, восьмий місяць року жарке Літо увінчав,
Прохоло́дою нічною й першим ли́стом золотим,
І прозо́ристим туманом, що клубочиться мов дим.
Низько-низько зорі світять, хоч рукою діставай,
Для когось Лютий злісний та недобрий,
Комусь він неприязний та лихий.
Для мене ж, він рішучий та хоробрий,
Нестримний, безрозсудний та палкий!
Бо я в цей світ із Лютого прийшла,
Підходять до кінця зимові дні,
Даремно вже чекати на морози!
Позначена зима в календарі.
А в березі вже квітнуть верболози!
Я з подивом дивлюся у вікно,