а. s.
але твої думки
це лише вирвані сторінки з моєї біографії
і твоя жахлива музика викликає біль сильніший ніж коли в мене всаджували ножі і голки
ця музика вириває з мене слова наче іржаві гвинти які вже обросли тканиною і рваними молитвами
любов яку приховують у стиглому винограді
воїн лежав у темряві цинковій
місто розмальоване дітьми
уявити не може скільки про нього пишуть
а вони стрережуться твого туману
чорні пси з моєї каплиці
як на рахунок тих хто так багато хотів сказати?
як на рахунок тих кому завше бракувало
рухів
букв
слів?
і твій біль
це виключно моє чуття
вимовляти над ранок
твоє ім'я
осінь що водила нас стежками
стерегти від своїх демонів
сушити їдку їх слину
як тепло проходить нашими тілами
як нас зігріває
наша довіра
