а. s.
і твій біль
це виключно моє чуття
вимовляти над ранок
твоє ім'я
між бруківки виходить трава
доводить землі своє значення
дає проповіді про життя
і людське нелюдське призначення
читає руни
торкається книг
відчуває життя на дотик
піднімає святих мерців із могил
не зважає на їх супротив
як тепло проходить нашими тілами
як нас зігріває
наша довіра
коли ти входиш у чисті лазні
в когось входять теплі образи
коли для тебе танцюють в темряві
хтось танцює для когось востаннє
і жінка що колись мала сина
стане на шлях задоволень
її шкіра палена
твоєї навпроти
думаєш що в кожній вулиці на тебе чекає псих з ножем?
він в середині тебе
і перерізає твої голосові зв'язки
своїм словом
на найболючішій мові від людей
а вони стрережуться твого туману
чорні пси з моєї каплиці
як сучасна земля без хлібу і солі
як боронить її пес з обрубаними головами
і слина його
як чистий опій
гоїть рани
всіх народжених
давай господи
вираховуй мою породу
мою душевну згоду
і козирі на манжетах
і на її страчений лік
і на її збиті долоні
молись іудо
молись
колись і тобі побачать гріх
між гучних доріг темного єревану
між ранкових сутінок нашого бездоріжжя
люди будуть описувати її вроду
і давати її імені нове вознесіння
віддавати пожертви на її везіння
поїзди такі беззахисні і мрійливі
люди зверху такі чесні і сонні