Олена Коршун
Я під твоїм крилом,
Я у твоїй любові,
Огорнута теплом,
Тану, тону поволі.
Я у твоєму дні,
Твоїх світанках, нóчах,
Прийди до мене у ночі
Солодкий спогад залиши.
Тепло долонь, тепло душі -
Все об'єдналося в тиші.
Коротка мить де ми - не ми
Намить загублені в пітьмі
Пам'ятаєш блиск моїх очей,
І дощ, і теплоту літніх ночей?
А пам'ятаєш той густий туман,
Обійми, поцілунки, наш роман?
Вино червоне, все як я люблю,
Розмова тиха, вечір, дежавю,
Що ти є, що без тебе є життя.
Що ти є, що без тебе я є я.
Все шукаєш невідомості,
Все блукаєш у свідомості,
Наче всі шляхи тобі відомі,
Огортаючи ніжністю, теплом,
І торкаючись чола чолом,
Забуваєш, відпускаєш все,
Бо зараз є я і ти лише..
І стукіт двох сердець в тишині,
Й обійми й дотики твої,
Ну і що, що море льодяне
Хвилі торкаються тебе,
Сонце ховається за схил
І ти не маєш більше сил?
Ну і що, що смуток на душі,
Сльози неначе ті дощі,
Я хочу від тебе дитину,
Гарненьку таку та любиму.
Характер щоб мала твій,
І носик, можливо, мій.
Я їй подарую життя.
Вона – твоя частка й моя.
Ніколи
Тебе, мене, нас вже не буде.
Доколе
Це хвилювати мене буде?
Я не загляну в твої знайомі очі
Тихо, по краю
Знову я йду, не знаючи куди,
Часом згораю,
Але стояти гірше ніж іти.
Одне чекаю,
Та все не так, як думалось мені
Я хочу, щоб ти це знав,
Хочу, щоб ти відчував,
Мою душу, почуття,
Які до тебе маю я.
Хочу, щоб почув слова,
Ніжні дотики тепла,
Втрачати
Коли його лишень знайшла,
Впливати
На те усе не можу я.
Дай сили Господи мені,
Не здавайся
Попри все в життя,
Залишайся
Мрійником в душі.
Не стидайся
Бути не як всі,