Олена Коршун
Ну хто казав, що час лікує,
Що все проходить – ти чекай?
Чому ж мене все ще турбує
Минуле, спомин, ти та я?
І вже далеко, так далеко
Життя зайшло, життя пішло…
І знову чистий аркуш на столі,
Для чого, ну скажи, то все мені?
Нова сторінка і глава життя,
І невідомо де ще буду я!
Питаюсь Бога: "Що там у кінці?"
На висоті
Усе по іншому стає,
Навіщо ти
Забувся, що таке теж є?
Нам втриматись ніяк,
О, Господи, я прошу, обійми
До себе мене ніжно пригорни.
Допоможи турбот позбутися,
Довіритись тобі, забутися.
Навчи не забувати, вірити
В дива й любов повірити.
Що можу я тобі сказати
Коли вже сказано усе?
Ну що мені іще додати
Коли не чуєш ти мене?
Твій погляд, холод, тишина,
Не відчуваю тебе я.
Прийди до мене у ночі
Солодкий спогад залиши.
Тепло долонь, тепло душі -
Все об'єдналося в тиші.
Коротка мить де ми - не ми
Намить загублені в пітьмі
