Олена Каюрова
Обертати все на розвагу
Привертати до себе увагу
З солодкою дозою стресу
Хоч і всупереч інтересам
Тримати руку на пульсі
Дивитись як на прибульців
На тих хто не в соц. мережі
І в усьому вбачати межі
Мені будь ласка капучіно
Без цукру, він тане, а я не прагну
В тобі цілком розчинятись…
Зв’язок наслідково-причинний
Закохалась, міркую, вагаюсь
Боюсь ілюзіями вдовольнятись
Пишу історії не про кота та мишу
А про емоцій шум та болю тишу!
Шукаючи свою життєву нішу
Єдиний мій господар - совість
І ці рядки не випадковість
Я відправляю в спам всю «загадковість»!
Так ніжно мої крила надія щекоче
А під ребрами зухвало закоханість муркоче
І я не хочу щоб він бачив як палю
Серед сотен очей його погляд ловлю
Тут і зараз їм арахісову пасту
Ти поруч але так далеко
Немає тіні, всюди спека
І в мого серця сонячний удар
На тебе ж вказує радар
Дихаю тепер нерівномірно
Полотна днів, де намальовані всі вчинки
Фігурки… сплетені з енергій павутинки
Ескізи мрій та діалогів композиції
В музеї наших душ відкриєм експозиції
Як ти в думки проникнув?
На всіх моїх демонів рикнув
Тепер вони милі пухнастики
Що чекають на ніжність та ласку
Коли ти поруч мене так криє
Примарилося, не відчуваю тебе
Може це моя звичка невтішна?
Вигадувати стежку, що веде
До алеї посохших вишень
І мріяти зібрати їх у кошик
Вівсяна каша, кава на зупинці
Стоять у черзі денні справи
Боїмось лишитись наодинці
Скуштувати гіркі страви
