Махновія Степ
Ласкаво прошу додому,
Тут колискова зачекалась у ковдрі
Й наспівує щось з рок-н-ролу,
а вчора щось з блюзу довкола.
Хутчіш повертайся додому,
Ймення Марічка
Прекрасне як чічка.
Воно є прадавнім і споконвічним.
Всі гарні й прикрашені шармом величним
Русяві й чорняві дівчата Марічки.
Дорогою додому
( 2.12.15р.)
Дорогою додому ти завернув до лісу,
йшов стежкою старою, минав старі узлісся.
Тут затишок знайомий у спогадах лишився,
Ти змушуєш моє серце битись пришвидшено,
Ти навчив мене літати не будучи пташкою
Твоя посмішка стала мені нагородою,
Ти обплів життя моє казкою…
Ти зачарував мене вродою,
Розлилися фарби у твої портрети.
Денним світлом раю - відчинились двері,-
Мій благальний погляд був ключем до тебе,
вітер зашарівшись відлетів до неба.
Ти побачив в них наші силуети.
Твій настрій падатиме за шкалою Ріхтера,
проте, як все - голова не болітиме.
Тебе просто мучить давня обітниця,
так довго усе ж твої нерви точитиме.
Мені ж не однаково що буде з тобою...
Хай мій настрій падатиме теж у прірву.
На березі моря.На березі мрій
зажурено чайки курличуть,
Чи то шаленіють від власних утіх,
Чи то за собов вітер кличуть.
На березі моря і власних думок ,
