Неоніла Володимирівна Гуменюк
Ті почуття, що про кохання?
Але я знаю, слів не треба,
Лише поглянути на тебе
І ти в очах моїх читаєш
Все, що тобі сказати маю.
2017 р.
І ніде немає снігу,
Лише сіє дощ холодний
Та стоять дерева мокрі.
Як повіє вітерець -
Капає за комірець.
А зима без парасолі,
На Великдень в храмі освятять її,
А разом із нею пасочку духмяну,
Буде в нашій хаті справжній оберіг.
В писанці маленькій і краса, і святість,
Так смакує паска родині усій.
І на серці в кожного невимовна радість,
Весна втирає сльози:
-Ти не сумуй, подружко,
Уже нема морозів.
То ж плакати не треба,Вологи й так немало,
Он Сонечко із Неба
Вже Промінці послало
Приємне мені наснилось,
Що сонця ясний промінчик
Цілує мене ласкаво.
І я уві сні усміхалась,
Промінчик отой ловила,
Впіймати його намагалась
Морозець теж поскрипує під чобітьми,
Та в повітрі медункою уже запахло
Й ніжним проліском - вісником першим весни.
І граки повертаються теж незабаром
Та привітно махнуть своїм чорним крилом,
Величальну співатимуть рідному краю,
А, може в чомусь навіть кращі.
То другосортними нас нащо
Вважати дозволяють ті,
Котрі міцне здоров"я мають,
Стрункі, вродливі та успішні?
В наш бік щораз кидають звично
Довелося усюди бувать:
Біля Чорного моря й на схилах
Славнозвісних зелених Карпат.
І міського життя "скуштувала"
З шумом вулиць й нічних дискотек.
У село повернутись бажала,
У твоїх очах, душі твоїй.
Це весна їх запалила знову
Промінцями мрій, нових надій.
Бо життя коротке й швидкоплинне,
То ж бери від нього геть усе
І не гай даремно ні хвилини,
Душу мою знову розтривожила.
Нині я весела, не сумна,
Казкою цією заворожена.
Скільки весен було у житті,
Різні всі такі й неперевершені,
Бо усі мої шляхи-путі
Та яблуня-дичка виросла висока,
Яблука великі жовті та рум"яні,
Але терпкий присмак та ще й кислий мають.
І такі твердючі яблука у неї,
Що ніхтоне хоче плодів яблуневих,
Лиш одне надкусить, скривиться і кине,
Даруєш влітку їх мені завжди.
Я переконана, що ти най, най, найкращий,
З тобою тепло навіть в холоди.
Доторк твоїх долонь я відчуваю,
Обійми, наче лебедя крило,
Щаслива я, бо ти мене кохаєш.
