Неоніла Володимирівна Гуменюк
Любов дарує іншим навзаєм,
Тоді рясніє буйним-буйним цвітом,Хоча уже до осені ідем.
Осінь життєва лагідна хай буде
У мене, в тебе, а душа співа,Любити ближнього також хай не забуде
Й для неї знайдуться привітнії слова.
2020 р.
Даруєш влітку їх мені завжди.
Я переконана, що ти най, най, найкращий,
З тобою тепло навіть в холоди.
Доторк твоїх долонь я відчуваю,
Обійми, наче лебедя крило,
Щаслива я, бо ти мене кохаєш.
І світанок розбудила,
Прокидатися ж пора,
Розправляти дужі крила.
Полетіти аж на луг,Де гніді пасуться коні,
Озирнутися навкруг,
Вимити в росі долоні.
Літечко в зеніті -
Липня середина,
Радує нас цвітом
Мальва, мов пташина,
Виросла під тином
Висока-висока.
Мов туман ранковий тихо розтає.
Де літа поділись молоді - не знаю,
Вже моя життєва осінь настає.
Устеляє землю килимом багряним,
Ароматом яблук повняться сади.
І вродила щедро віршами й піснями,
Торкнувся моєї долоні
Губами своїми теплими,
І сповнилось серце любов"ю,
Що линула піснею дивною,
Струмочком дзвінким полилася,
Горнулася радості хвилею
І різнокольорові айстри, мов зірки,
Цілує вітер гарні милі личка
Та ніжно пестить їхні пелюстки.
Жоржини теж голівками хитають,
Із хризантемами вітаються вони,
Погожий день осінній прославляють,
Цілунок відчули сонячний,
Зраділи, росою умившись.
В серпанок прозорий закутались,
У травах високих заплутались,
Їм вітер наспівував тихо.
І слухали тую співаночку,
Як було тоді колись в дитинстві,
Сизая голубонько моя.
Хто поверне дні оті чудесні,
Коли пісня й усмішка твоя
Й руки працьовиті душу гріли?
Образ твій, як сонечко сія,
Ми життям вам завдячуєм, рідні,
Прокидаєтесь ви на зорі
Й у турботах проводите всі дні.
Все про діточок дбаєте ви,Щоби були успішні й здорові,
Зігріваєте ви їх любов"ю,
Прагнете, щоби були Людьми.
Загадай мерщій бажання,
Не проси великих статків,
А здоров"я та кохання.
Для дітей ночей спокійних,
Днів погожих сонцесяйних,
Завжди щоб плече надійне
Гарно пахло дитинство моє.
Із селом я розлучена долею,
Бо життя вже так склалось.Та є
Завжди місце на грядці й у серденьку
Для тих квітів чудових таких.
Вони сяють для мене веселкою