Poems by Ніка Ареміх

All Poems Original Poems Translations

1 2 3 4 › »

Крила

Вони знають, що я - не така, як всі

Вони чують щось в моєму голосі

І сміються з моїх косуватих очей,

Зітхають, почувши одну з диких ідей

Та це все дрібниці, і це все не те..

Ніка Ареміх

Любистком вимию волосся

Любистком вимию волосся,

Візьму в руки олівець.

Все, що в долі не збулося -

не прийшло і не вдалося -

витираю нанівець.

Ніка Ареміх

Я для тебе

Якщо ти хочеш їсти -

Ось воно, моє тіло.

Якщо нема де сісти -

сідай там, де я сиділа.

Якщо не бачать очі -

Ніка Ареміх

Вночі

Що ти робиш в пітьмі?

На що озираєшся ідучи?

Такі, як ти, вмирають людьми,

Такі, як ми вічно живуть вночі!

А ніч стелить стежки,

by Ніка Ареміх

Я просто каталася під дощем

Закінчились, схоже, нарешті морози

Недоречні, я думаю, навесні,

Тому не бійся: це ніякі не сльози

На моєму обличчі такі рясні,

Я просто каталася під дощем.

Якби було можна відкрити серце,

Ніка Ареміх

Збреши мені

О, як би я хотіла, щоб ти збрехав мені!

В житті не переварюю жодної брехні!

Та це могло б убити одразу двох зайців:

Я б побула щасливою від тих брехливих слів,

Аж доки не дізналася б, що правди в них нема

Й можливо посміхалася б, пішла б собі сама...

Ніка Ареміх

Тиша

Сьогодні — тиша, сьогодні — спокій

І сутінки стискають у обіймах,

Прекрасно-синій небосхил високий

Живильну рідину дає постійно

Сьогодні все навколо завмирає,

Ніка Ареміх

Розбуджу

Я більше не злякаюсь вкрасти сон.

Цілунком розбуджу твої повіки,

Так ніжно пальцями торкнуся скронь,

Що розум стане твій моїм навіки.

Вдихну твого волосся запах знов

Ніка Ареміх

Подвійне кохання

Сиджу у кімнаті, запалюю свічку,

А руки мої починають тремтіти

Я все намагаюсь забути про вічне,

Я більше не хочу нічого хотіти

Тривога у серці спалює душу,

А сльози вмивають і горло печуть...

Ніка Ареміх

Здаватись сильною

Більше не можу здаватись сильною...

Більше не стало наснаги й пам'яті,

Річка терпіння не є неспинною,

Більше бажання не мною зайняті...

Більше сильною бути не можеться,

Ніка Ареміх

Ти не кажеш "люблю"

Ти не кажеш "люблю". Та очима

Труїш душу мою знов і знов.

Я не знаю, у чому причина,

Я не знаю, чи то є любов.

Ці глибокі, розгублені наче

Хмарно-ясні озера отрут

by Ніка Ареміх

Вивчати стелю

І знов вивчати стелю півгодини..

Набридло. Так нічого не змінить.

Бо кожна ніч вбиває час невпинно,

Бо день краде у мене кожну мить.

Бо я вперед дивитися не вмію,

Ніка Ареміх