Королева Гір Клавдія Дмитрів
УКРАЇНА НЕ ХОЧЕ ВІЙНИХоче в мирі і злагоді жити!
Як позбутися всім сатани?
Які ще моли́тви молити?
Ми тримаємо небо усі,
Всі тримаємо й молим молитви,
Немов вві сні, була́ в твоїх обіймах,
Немов вві сні, тремтіла в тую мить,
Здавалось, що і шаль тут вітер зді́йме,
І мрія з нею в височінь злетить.
Немов вві сні, та це була́ реальність,
– Я вже йду, – стиха мовила осінь.
– Вже пора, – відповіла зима,
Керувала, сестричко, ти досі, –
І махнула крильми обома.
– Йди, сестрице, уже на спочинок,
СОБОРНОСТІ НЕ ЗРЕЧЕНА
Пошматована, поніве́чена,
Та Соборності та й не зре́чена.
І обстріляна, і обпа́лена,
Але ворогом не розва́лена.
В боях запеклих з клятою ордою
Ні вдень, ні ніччю спо́кою нема,
За землю ллється кров на полі бо́ю,
Дай Боже, щоб усе це недарма.
Вкраїнський стяг – полотнище свободи,
Його шматують, топчуть вороги,
Ці кольори не змиють жодні води,
Бо в ньому сила до життя жаги.
Він майорить і буде майоріти,
Заплакав вересень дощами,
Заплакав красень вочевидь,
Прощатися не хоче з нами,
Тому́ надумав сльози лить.
Усе ці сльози омивають,
Тебе з колиски мати мови вчила,
Любов всю виливала у піснях,
За тебе за́вжди Господа молила,
Молила навіть будучи у снах.
( Володимиру Розуменку з нагоди Дня народження )
Ще рік один дарований Всевишнім,
Його Госпо́дь для нас приготував,
В весняну по́ру, як розквітли вишні,
Його у Вашу скриню він додав.
Нема в ординців тих ракет,
Які убили б нашу віру.
Для вбивців ми -пріоритет?
Ми на життя даєм офіру!
(На мелодію пісні «ОЙ, У ВИШНЕВОМУ САДУ»)
Душі моєї передзвін,
Який же загадковий він,
Я з ним живу усе життя,
Його лелію, мов дитя.
ВОДИЦЕ ЙОРДАНСЬКА
Води́це Йорданська, зціли від недуги,
Води́це Йорданська, зціли назавжди́,
З тобою минають метілі і ху́ги,
Лиш ти є цілюща з всієї води́.