Королева Гір Клавдія Дмитрів
Зі Старим нас усіх Новим роком,
Так ідемо в житті крок за кроком.
Хай доля усім усміхнеться,
І щастя для всіх нас знайдеться.
Щоб мрії усі в нас збувались,
Я руку тобі подаю,
Бо хочу тебе врятувати,
Над прірвою ти… на краю́,
Не треба в безодню ступати.
Чи поєднує доля таланти
Й спонукає творити красу,
Де художник, поет, музиканти
Всі змальовують в творах росу?
Непросто в людях щось змінити,
Додать у ду́ші їм добра́,
Й жорстокість всю до тла спалити,
Й зібрать для них букет тепла́.
Молюсь за тебе, УКРАЇНО,
За тебе молиться весь світ,
Не знаю кращої країни,
Тобі всього лиш тридцять літ.
ДОЛЯ УКРАЇНИ
Доля України й вишиття,
Ко́ршуном красунечка прибита,
В рідної скалічене життя,
Кров’ю, як водицею залита.
Кружляє осінь у танку́ –
Вона чудова танцівниця,
У золотім свої́м вінку
Чарівна злото-витівниця.
А за плечима є мішок,
Життєва стерня́ й срібні ро́си,
І збіжжя на ній золоте,
Життя побілило вже й ко́си,
Ще й стрази у нього вплете́.
Життєва стерня́ пожовті́ла,
А він неско́рено стоїь,
Він тут незламно нас вартує,
Бо бачить віху всіх жахіть,
І плач і стогін добре чує.
ШЛЯХИ, ТРИВОГИ Й МІРКУВАННЯ
У кожного власна доро́га,
У кожного власні шляхи́:
У ко́гось – доро́га до Бога,
А в ко́гось – збирати гріхи.
Якось вітер-ґвалтівник
Ґвалтувати взявся,
Але потім думка – смик,
Й в любові зізнався.
Виросла калина в нашому садочку
У білому цвіті, наче у віночку.
Червоні кетяги додолу звисають,
Вони калиноньку нашу прикрашають.
ПРИСПІВ
