Так страшно, сумно й ти одна
В душі незрозумілі крики зла,
В очах холодний погляд, що жадає крові
Від тих, хто побажав її любові.
Знов залишившись із думками віч-на-віч
Ти відчуваєш як воно спускає руки з пліч
Потвора, що живе весь час у твоїх снах
А вдень крокує за спиною по слідах.