Парфен Венчишин
Ніж варитись у самому собі,
краще десять разів постраждати за кóгось.
Перестати різнити на своїх і чужих.
Вимкнути лічильника задніх думок параною.
Свобода птиці, що перелітає океани,
у променях сонцесяйних.
Немає в цьому світі номенклатурному, юридичному
такої звички,
щоб любити без огляду на процентний прибуток.
Без мотивів корисливих і помислів мутних.
Вдарити сина —
неприпустимо.
Вдарити доньку —
краще втратити око.
Не співець вишневих садочків,
інший дух і почерк.
Звірятко заплуталось у тенетах.
Добра людино, де ти?
Як співають у пісні, вір — і прийде.
Визволить і тебе, і його, і мене.
Тільки кола водою від політичних маніпуляцій,
ігри в те, чому рано чи пізно розпастися.
Дало за північ. Хурделить. На табло жодного потяга.
Бомжі горнуться в лахміття клейончате,
мостячись на картоні.
Будь до чого звикаєш поволі і мимоволі.
Ані гривні в кишені, нікуди податись — і щó з того?
Побутова сварка. Винуваті обидва.
Гуртожиток егоїстів — розбите корито.
Мовчання — не кращий вихід із ситуації,
щоб самому собі мучеником не здаватися.
Хто я, якщо маю подвійні стандарти?
На купі гною здійнявся нарцис ароматний.
Розмовляти на відстані простягнутої руки небезпечно,
задні мислі — як на пательні гаряча яєшня.
Невже в театрі бракує режисера?
Еволюціоністська теорія більш ніж химерна.
Що напише розслаблений, хтивий?
Тільки у надзусиллі!
