Парфен Венчишин
Цей світоустрій
сьогодні завершується.
Грає море синєє
симфоніями мирними.
Жодного пострілу, сутички, забобону.
Море — то мир,
Непорочності лоно.
Гійом Аполлінер — талановитий безбатченко?
Спробуй сказати хоча б щось однозначно.
Комплекс Едіпа,
химерні бесіди з Пікассо в майстерні.
Чи то бездара, чи то невизнаний геній.
Це життя таке скорочене кимось
під знаком мінус.
Не втрапив до однієї пастки —
до іншої милості просим, будь ласка.
Хто я, якщо маю подвійні стандарти?
На купі гною здійнявся нарцис ароматний.
Розмовляти на відстані простягнутої руки небезпечно,
задні мислі — як на пательні гаряча яєшня.
Що більше розраховуєш, то жалюгідніше плід.
Від великого розуму — великий шмат бід.
Без духовного опертя
не буде пуття.
Хоч письменник, хоч скульптор —
не пензлем, а духом.
Духом добрим, людинолюбним,
от тоді майстер буде,
Що напише розслаблений, хтивий?
Тільки у надзусиллі!
Ніч на те, щоб прокинутися від денної біганини.
Насмикував на скрипочці розладнаних нервів,
мов Паганіні,
переймався проблемами й фобіями чужими —
аж поки не тріснуло по ковадлу розжареним молотом
і не відчув серед ситих муку духовного голоду.
Прядка долі під недалекими мойрами крутить неспішно...
Як би чого несподіваного не вийшло.
Напризволяще покинута в рові собака.
Задні лапки не ходять у бідолахи.
Божество невимовної доброти й милосердя,
жодних рахунків, обрáз і претензій.
Напруга
зводить з розуму і робить ворогом друга.
Надто переймається собою, що вдієш.
Своє життя, позиції та опінії.