Парфен Венчишин
Дух миру залякує, підступно погрожує?
Немає нікого могутніше Матінки Божої.
Диверсія прогорить, зв'язки не спрацюють у ворога.
Єдина сила і влада — у Доброго Бога.
Ніхто не винний — і всі водночас.
Яка вакцина? Первородна Непорочність.
Не феміністка я і не слюсар,
і на людях робити добро не боюся.
Виступив проти гендерного експерименту в Берліні,
незважаючи на загальне умів одуріння.
Сільський будиночок розвалився без догляду —
полагодив хто б його.
На місці зітнутого ліска все побралось амброзією.
Вже давно нема лебедів на лебединому озері.
Коло сільради п'янички з'ясовують відносини кулаками.
Вдарити сина —
неприпустимо.
Вдарити доньку —
краще втратити око.
Немає в цьому світі номенклатурному, юридичному
такої звички,
щоб любити без огляду на процентний прибуток.
Без мотивів корисливих і помислів мутних.
Свобода птиці, що перелітає океани,
у променях сонцесяйних.
Ніж варитись у самому собі,
краще десять разів постраждати за кóгось.
Перестати різнити на своїх і чужих.
Вимкнути лічильника задніх думок параною.
І не треба над міру бути прометним,
щоби вірно розставити пріоритети:
спочатку людина,
решта — опісля.
Все інше — задніх мислей кайфова логістика.
Колишній друг обернувся на кондового ворога,
не відводячи погляду жорсткого й суворого.
Як же так? Задні мислі перетравлюються в потилиці.
А я і не бачив, сліпий, що то діється.
Бесіди стиха з самим собою —
По мохастих стежинах правічної пам'яті
давно не траплялось ногам іти.
Жорстокість одержить слабких духом
в ці часи позамежної милості і розрухи.