- Київ вечірній
- Здійсни, Рудий, дзвінок
- Не фанатик
- У свій День Народження в мене...
- Любов нам сили додає
- Підіймає з бойовими
- Місячна муза
- У зустрічі з ним– я застигаю!»
- Б о р о т ь б а
- нагорода
- Крапки над «і»
- Ти заплутала білою ниткою наші серця.
- Ти
- калюжа небоока вглядає вікна дома
- на моїх стигматах сухозлотиця,
- серпень свербить,
- поля з вибоїнами
- В інших всесвітах разом,
- Витай. Безчинствуй
- Людина
- З певних мір, з певних міркувань, ми з тобою точно попадемо в ад. Ти будеш сидіти в котлі та думати про комунальні квартири без пекельної, гарячої води. Чорти точно читають книжки російською і мають купу вад. Замість питної води нам наливають смолу і ми хмеліємо від неї, як коти від хурми. Коли ти читаєш цей дивний вірш, залиш, чуєш, залиш. Хвора уява прийде за тобою, у твоє чорне нутро. Постривай, не поспішай, почекай. Я точно знаю як краще бути нам на Землі, дивитися фільми в коханих очах. Коли ти торкаєшся мене знов, почекай, ти просто печеш мене. Моє тіло також моє я. Торкнешся руки отримаю опік в душі. І закінчивши візерунками бенгальських вогнів, ми присядемо в темряві осель. Я читатиму вірші, чуєш? Почуй, як серце пробиває дахи, відчуваєш ти ?
- Хоч літа на осінь повернули
- чи чуєш осене…?!
- Нищать бомбами міста