Юрій Птаха
«…время обнимать, и время уклоняться от объятий»
Книга Екклесиаста или Проповедника (3:5)
Зачем мне брат, который за спиной
Заточенный нож для убийства держит,
Оце так - так! А справа дійсно в тому,
Що наша зустріч відбулась біля дурдому!
Пробач, кохана, я себе не розумію,
Тобою я живу, Тобою я хворію!
Кометою в моє життя ввірвалась,
My honey! I don't want to force you!
My love is very big and deep.
I give you a chance for rescue.
My love is heavy, you can't keep.
I will not build barriers for you,
«…время войне, и время миру»
Книга Екклесиаста или Проповедника (3:8)
Как о духовности какой-то рассуждать,
О том, что ты окажешься вдруг в рае
You are without a crown,
But you're almost a queen.
You walk on the ground,
You always want to win.
Защитникам и мирным жителям Харькова посвящается
Сквозь кровь и боль, сквозь смерти мирных граждан
К Победе полной все-таки придем!
Всем нынче каждый ВСУ обязан!
Вестей из фронта мы, как воздух ждем!
Як і завжди, вона прийшла і цього разу.
Все засіяло фарбами відразу!
Обличчям коливання вітру відчуваю,
І почуттями сповнююсь до краю!
Пташиний спів несеться звідусюди.
Кохана, йдемо зараз ми до саду,
Доки чудова ця троянда ще нам рада!
Доки її одежа так блищить!
Вона розквітла вранці і дарма,
Її колишній колір верещить,
Опівдні від її краси вже нічого нема!
Навіщо щастя це мені? Не розумію…
Мій мозок наче вперся у стіну.
Тобою я живу, Тобою я хворію.
Та відповіді все ж не обмину.
Дівчино мила з поглядом мадонни,
Кохання – найдорожча із прикрас,
Миттєво перетворює всіх Вас,
Жінок звичайних, у язичеських богинь,
Й жрецем стає у Вас той, що один
Із всіх чоловіків, що вибраний був Вами.
Ви разом з ним вмить стаєте богами!
«…время любить, и время ненавидеть»
Когда-то в прошлом (это было так давно)
Тебе я верил. Мне могло казаться,