Юрій Птаха
As if there is a bandage on my eyes,
It's like I'm blind and can't see anything.
My honey, there is such fire and cold ice,
Since there is a black square and a gold ring.
What is more important love or sexual freedom?
Закалатало серце, аж, щемить!
Не йди! Залишся! Трохи будь зі мною!
Благаю, подаруй мені ще мить!
Нехай останню! Будь людиною рідною!
Оце так - так! А справа дійсно в тому,
Що наша зустріч відбулась біля дурдому!
Пробач, кохана, я себе не розумію,
Тобою я живу, Тобою я хворію!
Кометою в моє життя ввірвалась,
Таке життя! Як швидко час спливає!
Куди нас доля всіх несе? Ніхто не знає!
З Тобою розмовляти? Є таке бажання.
Завжди приємним є з Тобою спілкування.
Розумна і дотепна, правду ріж
У вічі, як завжди, а хитрощі облиш!
«Світали ночі, вечоріли дні,
Не раз хитнула доля терезами,
Слова як сонце сходили в мені,
Несказане лишилось несказанним»
Ліна Костенко «Несказане лишилось несказанним»
«…время обнимать, и время уклоняться от объятий»
Книга Екклесиаста или Проповедника (3:5)
Когда меня вдруг называют «Брат»,
Бесцеремонно лезут обниматься,
I remember well the night we met.
You flew through the sky on a broom.
I looked at you from Nevsky Prospekt,
And it seemed like my doom.
Stars flashing showed you the right path,
«Бо що було, а що і загуло,
Біда біду, як кажуть, перебуде,
Не може буть, щоб якось не було,
Bже як не є, а якось воно буде»
Ліна Костенко
«Не оплакуй ні мрій, ні згадок,
Загуби своїм прикростям лік...
Щастя треба — на всякий випадок.
Сили треба — на цілий вік"
Защитникам и мирным жителям Харькова посвящается
Сквозь кровь и боль, сквозь смерти мирных граждан
К Победе полной все-таки придем!
Всем нынче каждый ВСУ обязан!
Вестей из фронта мы, как воздух ждем!
Your lips are red like roses,
You are attractive smart,
Always in charming poses.
You are a work of art
Your cheeks are always pink.
«…время молчать, и время говорить»
Mein sehr geliebter Bruder, или просто брат!
Я, как и ты, немного побыл за границей,
