Юрій Птаха
«…время обнимать, и время уклоняться от объятий»
Книга Екклесиаста или Проповедника (3:5)
Зачем мне брат, который за спиной
Заточенный нож для убийства держит,
Оце так - так! А справа дійсно в тому,
Що наша зустріч відбулась біля дурдому!
Пробач, кохана, я себе не розумію,
Тобою я живу, Тобою я хворію!
Кометою в моє життя ввірвалась,
I remember well the night we met.
You flew through the sky on a broom.
I looked at you from Nevsky Prospekt,
And it seemed like my doom.
Stars flashing showed you the right path,
My honey! I don't want to force you!
My love is very big and deep.
I give you a chance for rescue.
My love is heavy, you can't keep.
I will not build barriers for you,
Як і завжди, вона прийшла і цього разу.
Все засіяло фарбами відразу!
Обличчям коливання вітру відчуваю,
І почуттями сповнююсь до краю!
Пташиний спів несеться звідусюди.
Кохана, йдемо зараз ми до саду,
Доки чудова ця троянда ще нам рада!
Доки її одежа так блищить!
Вона розквітла вранці і дарма,
Її колишній колір верещить,
Опівдні від її краси вже нічого нема!
Защитникам и мирным жителям Харькова посвящается
Сквозь кровь и боль, сквозь смерти мирных граждан
К Победе полной все-таки придем!
Всем нынче каждый ВСУ обязан!
Вестей из фронта мы, как воздух ждем!
Не вистачає навіть в мене слів,
Щоб висказати все моє кохання,
Моя кохана, Ти з’явилася зі снів,
Щоб виправдати мої сподівання.
Моя кохана, в жовтень цей чудовий,
Закалатало серце, аж, щемить!
Не йди! Залишся! Трохи будь зі мною!
Благаю, подаруй мені ще мить!
Нехай останню! Будь людиною рідною!
You are so beautiful and elegant
That's why I can't describe you in one word.
You are like from a fairy tale or legend,
And there is no such second girl in our world.
Sometimes it's hard for me to understand
Дзвіночок-квітка ледве задзвенить,
Навколо гучно його чути!
Ось так і я у якусь мить
Збагну: не можу Вас забути!