![Мене не лякає]()
Мене не лякає самотність, приємно послухати тишу,
Буває, не схочу до гурту, заради мовчання залишусь.
Залишусь на березі річки, мов в рідній до болю домівці,
Послухаю дзюркіт водиці, пройду до святої криниці.
І зможу згадати, як випав з колиски старої в дитинстві,
Як щиро з цього сміялась рідня, що на свято зібралась.
З старого колодязя вмиюсь, з цебра, льодовою водою
І, хрестиком вишитим, витрусь рушником, що висить наді мною.
