а просто ж хочеться бути щасливою

часом несильною часом вразливою

не думати в самоті над тяжкою годиною

хочу єдиною і милуватись людиною

а можна плакати тобі в плечі ?

забувши про безглузді рутинні речі ?

самознищення через безумовну любов

зʼявлятись й зникати — життєвий канон

а просто треба серцем до серця

як латаття обіймають озерця

і коли птахи віддаються небу

я теж відчуваю потребу

а можна без зайвих слів?

ми в моменті, камін дотлів

хіба ж я так багато хочу?

всього лише те, що сама не можу