А там у мене гори,
В кишенях повно снігу,
А за пісками – моря
І за житами хліба.
В руках важке колосся,
В думках одні руїни.
Є те, що не збулося,
Для чого рушить стіни?
І, що було, назавжди
Залишиться зі мною.
Душа летить у мандри.
Життя пливе водою.
