Абстрактність
А я виходить й не гівно!
А щось й та в житті вмію...
Руками своїми комусь я душу грію.
Емоції якісь дарю...
А я вважала, що я бездарністю помру!
Й в історії свого сліда не лишу...
А то виходить нищі не полишать!
Питаються на свою сторону перетягнуть.
В пучину страждань мене втягнуть.
Але в них нічо не вийде!
Бо я по життю свому терпіла!
Ніколи не зломаюсь, хіба що тіки надломаюсь,
але потім і я зберусь!
Нікому я в житті не покорюсь...
То все секунди слабкість.
А я зберусь до купи й покажу вам ще свою масштабність!
А поки! Піду рулить життя тяжку абстрактність!
На все свій час. І зараз не час здаватись!
17.03.2024
