Багато "сто"
У моєму рожевому гаманці — пусто.
На моїй душі, що плаче, — тернисто.
Хочу повернутися в рідне місто.
Щоб бачити очами те саме тісто.
Тісто, що двоїсто та вогнисто,
Ліпить повариха, вдіта в намисто.
Квітки навесні виглядають барвисто,
А осінь моя — це пора водяниста.
"Щось, я так думаю, тута не чисто."
Розповідаєш мені ти це все — навмисно.
