Без імені
Лежить тихенько труп у морзі,
Від нього смородом нестерпно тхне.
Його знайшли холодним на дорозі
Ніхто за старцем важко не зітхне
Він жив на вулиці, в коробці
І харчувався тим, що десь знайшов.
Щоночі розкладав вогонь у бочці,
Незавжди на ніч вистачало дров.
Але раніше він не був бездомний,
Була у нього жінка і рідня.
Одного разу він “очуняв” непритомний.
З тих пір у злиднях жив щодня.
Життя покепкувало над нещастним,
За мить позбавивши всього.
Тепер лежить тихенько тут погаслий,
Й ніхто не знає імені його.
