БІДА
Одна біда повчала другу:
«Іди до тих, хто чинить зло,
хто шкодить братові чи другу,
до кого щастя не прийшло».
Впиралась інша, що зненацька
прийде до клятих москалів,
в яких загарбницька, хижацька,
ординська вдача з правіків.
До українського народу
у них ненависть, дика лють.
Вбивати всіх за насолоду.
Ох, скільки горя всім несуть.
Тому біда собі завзято
у час війни відповіла:
«Хотілося б життя узяти
всім москалям, де б не була».
Біда бідою поганяє,
йде неминуче лиш до тих,
хто злість свою на всіх зганяє,
хто знищує людей простих.
Біда із горем, наче пара,
гніздяться там, де вороги.
Це ж москалям – як Божа кара
за смерть мільйонів навкруги.
Пройдисвітам, злим московитам
все ж не уникнути біди.
Вони – це лють несамовита,
що зникне враз і назавжди.
