БЛУКАЧ
Колить-болить й сказати нема кому,
Ходить-не спить (не може від голоду),
Крутить пожовклий місяць, всміхається -
Вийде з-за хмар і знову сховається.
Тишу розріже й ехом розкотиться:
Серед зими блукати доводиться -
В холоді лютім як би не згинути
Весь час посеред неба відкритого.
Гріла вода, тепліша, бо ледь не змерз, -
Хай-но пробачать ті, в чиї хати вдерсь:
Хочеш-не хочеш - станеш мов лютий звір,
Мов все життя блукаєш між сивих гір.
Дивляться очі наче крізь білу млу,
Мов гулкий рокіт кожен ледь чутний звук -
Так і блукав між небом і землею,
Мов сам не свій, а ведений силою.
Як не хотів,
Як не старавсь -
В жодному з очей не мав,
Та й заревів
До самих хмар
Й бродить десь бо сну не знав.
Свищуть щосил,
Гнуть до землі
Люті вихрі вітряні -
Той, щез би, водив,
Ледь не довів,
І лишив лиш білий сніг...
__________________________________
Любі читачі, як завжди нагадую вам, що мої вірші це, перш за все, лірика до моїх пісень, а тому звертаюся до вас і пропоную ввести у пошуку на будь-якій зручній для вас платформі YouTube Spotify або iTunes :
Грудень - Блукач
Будь-ласка, я вкладаю дуже багато натхнення і сил у створення композицій, тому буду радий увазі з вашого боку.
