Сон
Цей дивний сон, який щодня минає
і пісня ця, що спокою не знає.
Ця мить - дарує почуття,
коли вона, лише вона - твоя!
Так хочу чути згубні ці думки,
коли кохав, коли кохав її.
Й вона весь час лиш тільки за тобою,
хіба назвете це любовю?
Їй лячно чути ці жахливі звуки,
але сама переживе незнані муки.
Лишень будь поруч біля неї!
Все більше ти закохуєш у себе...
Твоє волосся кольору - моменту,
а очі - найсолодший дим
і це не просто компліменти
та всеодно - все менш із тим.
Ти закохав її у себе,
вона пізнала почуття,
але дзвінок із мальпомени
- про себе так нагадує буття...