Das ewig Weibliche

140

Я — земля,

сповнена ласк,

щедра своїм багатством.

Тепло моє — життєдайне.

Черпай із нього,

мов воду цілющу,

мужність, силу, радість життя.

Я — земля.

Ти спраглий — я можу тебе напоїти.

Ти голодний — я нагодую.

Ти самотній — я зігрію теплом свого тіла.

Я — земля.

Тепло моє життєдайне —

не власне —

позичене:

я вся — у полоні сонця:

я — насичена сонцем,

я — ним щедра.

Я — земля.

Та без сонця я — мертвий камінь,

вигаслий місяць,

попіл прагнень,

що його не заплідниш більше

новим життям.

Я — земля.

Тепло моє — життєдайне.

Я — щедра.

Не забирайте тільки в мене сонця.

1970