Де ж порятунок?
Ці пом'яті люди з плямами на одежі,
Ґвалтливо дивляться в очі,
Перебирають смаками в людях,
У вині, ціни на психотерапевтів,
А за катів,
Абьюзивні минулі відносини,
В наявності лише нескінченні вуха слухачів,
Що чують й думають,
"Погано, але ж в мене гірше…
Мене їм не зрозуміти,
Мої плями більші,
А складки під словами куди глибші,
За їх непорозумілі,
Ледве помітні,
Вм'ятини в чолі"
Ти б і сам собі допоміг,
Бо можеш,
А хочеш?...
"А що треба для цього?"
Розбите обличчя,
Знівечені до манікюру і кремів руки,
В сотий раз перефарбоване волосся,
І звісно вуха..
Вуха що почують,
"Врятуйте, благаю,
Допоможіть"
Я ледве чув, ці слова від когось,
Тільки в фільмах про кар'єрний ріст,
Там скажуть:
"За допомогою звертайтесь до лікарів"
Їх питайте про травми й біль
Про тяжку недолю,
А нам скажіть,
Чи варто жити у скрутні часи,
Чи легче буде просто вмерти,
Переродившись у ві сні.
