добраніч
тобі
в місті де безліч
самотніх вікон
де ти в одному
з тисячі тисяч будинків
у кімнаті
з одним вікном
колись
спитаю у тебе
як там Дніпро ріка
чи київське море
загублених
душ
маленькі соняшники
в чорних вітринах
великі бетонні мури
створені для смерти
спитаю
бо тут
де моє вікно
я бачу поле і велику
яблуню
ще дві липи
і бджолу на склі
здається
що я знаю близькість
і безрухомість зору
висоту звуку
за чужим вікном
2024 рік
Живопис: Роман Петрук
