Добре було, що ти вірші писала
Добре було, що ти вірші писала
Незалежно від того, чи варті пошани
Кожен раз, як читав їх, радів
Що йшла ти до мене не за грошами
А за чим, курво?
Якщо усі ті картини,
Що малювала у віршах
Це не я, а лиш тіні,
В багатті згорівші
Картина, що ти оспівала,
В напівримованій прозі
Це міраж, маска, мара,
Що її я зліпив по дорозі
Ти не знаєш, не знаєш, не знаєш
Ким я був, ким я є, а ким прикидаюсь
Ти про мене дізналася більше від друзів
Не моїх, а твоїх, та й слова їх брехливі
Як ти можеш писати про мене
Коли я сам про себе не знаю?
Коли я кожен день забуваю,
Ким сьогодні я прикидаюсь
Ким сьогодні я прокидаюсь
Чим сьогодні увесь день я маюсь!
Чим я маю забити своє життя
Сьогодні хто я?
Сьогодні
чи це
все ще ти,
Хто пише вірші,
які
я читаю
Хто ти?
Як я знаю, що ти також не маска
А під нею не інша
Ще гірша
Ніж я
