І тут я зрозуміла істину

Його й своє єство

Я так його кохала так кохала

А він а він робив все як на зло

А він робив а я не пхала носа

Коли принижував я теж мовчала

Та у цей день сказала собі досить

І як не дивно це пішло йому на користь

Я стала невгамовною й різкою

Я була неначе пташка в полі

Та знала добре що я хочу жити

І маю все заради цього тільки я зробити

А він не розумів що коїться зі мною

Чому так агресивно? напевно знову зла!?

А я мовчала а чому не знаю

Та я і дотепер лише його кохаю