і знову 5та ранку
я прокинулась о 5-тій ранку, закривши очі ще на декілька хвилин;
і знову гуркіт в миготливій тиші ранку,
і знову сонце світить десь у далині.
ще рік назад сиділи на світанку,
такі щасливі, радісні й смішні:
хтось невдоволенно вигулював собаку,
а дехто незгадає навіть що було у сні, і знову робить вона терпку каву, цю ранішню цигарку підпалює в руці.
сповнений коханням, він зізнався їй у цю нічну гулянку, із спокоєм та трепетом в душі.
деякі не знали навіть часу, до того ж і адресу згадували не завжди.
о 5-тій ранку ми повторюємо разом
«ще трохи, до відбою декілка хвилин»
