Інші
Бачу знов твоє обличчя,
Та на ньому не ті вже очі..
В них любов тобі більше личить,
Аніж смуток чорніше ночі!
Що зробити, щоб повернути
Ту ласкаву твою усмішку?
Та ні бачити, ні чути,
І самотнє моє ліжко..
Вперта ти! Або просто мене не розумієш?
Ми завжди із-за правди злились, та що подієш?
Новий день у вікно із сонцем;
Я прокинусь, іншим стану!
Та згадаю, як жилося,
І ким стала ти мені..
Всі слова не повернути -
Ми живемо одночасно!
Та так хочеться забути
І не знати імені..
З кожним днем стаємо інші,
Та цього не помічаєм..
Ми інакше чуєм тишу,
Коли самі з кухлем чаю..
Ми б змогли про все забути,
Суперечка, мов сніг, розтане,
Якщо зможемо почути
Один одного ми, але..
*Використання твору лише за згодою автора
