Кальварія візьме мою Калу
Кальварія візьме мою Калу
Там караван пливе
У пудрі фати- моргани
Кальварія візьми за це каллу
Блідий її сік в знак любові
залишить стигмати- рани
У лісі я дика орхідея
Із шипами
Міряюсь із бездомною кішкою
своїми кігтями
Нахмурилась, журюсь
Сиджу сама.
Гублюсь
Повинно бути так і все не дарма
я усвяткувала криком свій спокій
Скрізь вічний плач віків
І навіть якщо я бачу Божий докір
Я не соромлюся присвячених йому віршів
Кальварія візьме мою Калу
Там караван пливе
У пудрі фати- моргани
Кальварія візьми за це каллу
Блідий її сік в знак любові
залишить стигмати- рани...
