Хресна Дорога Ісуса
Стація 1
Ісуса засуджуть на смерть
Прийшов на цей світ немовлям,
Прийшов на цей світ як дитина,
Щоб впокотись всім царям,
Прийшов як Бог,та все ж Людина
Прийшов,щоб щастя нести вам,
Та в світі цім як сиротина
Не вірила моїм словом,
Гріхом осліплена людина,
І чорна зраду воронням,
Вже каркає лиху годину,
Уже розплати час настав
За те що вчив добра людину,
Я на молитві потерпав,
Бо знав,що зовсім скоро згину,
Бо Юда вже мене шукав,
Не відчував я часу плину,
Молись-і кровю піт стікав,
Молися Духом безупину
Очі до неба підіймав,
Батька просив "Пробач Людину"!
Я тихо плакав,ні ридав,
Бо смертну відчував годину,
Та світ в злобі не проклинав,
Терпіння чашу спю покірно.
Я не хотів,щоб люд сконав,
В серцях їх сіяв віри зерна.
Їх до любові закликав,
Невже це все робив даремно?
Вуста у притчах відкривав,
Щоби життя плило безхмарно,
За них моливсь,їх лікував,
Вони ж розпнуть мене безжально,
Я іх й тоді не проклинав,
Бо знав на себе кличуть кару
Прощення в Батька їм благав,
Щоб їм простив й розвіяв хмару,
Хмару невірства й чорноти,
Й зняв пелену з очей лукаву,
Та в душах їх жили чорти.
Мені ж хреста несли як кару.
Стація 2
Ісус бере на себе хрест
Я хрест прийняв,не проклинав
Свою я долю неласкаву.
А серцем всіх я їх прощав,
Чинив молитву в Божу славу,
Хреста терпінь свого прийняв
Й творив молитву веселкову,
Хоч люд з ненависті кричав
На хрест його Й лиху мав мову,
Я ж хрест прийняв,за них прийняв.
За їх гріховную натуру,
І під хрестом святим ступав,
Я їх спасав й прийняв наругу
А натовп той в лице плював,
Забув про вчення й про науку.
Немов осліплений кричав
"Віддай,віддай Христа на муку"!
Й Пилат відав,хоч відмовляв,
Вини ж в мені знайти не смів він.
Та вибрав все ж він трон царя
На хрест,на хрест відав Месію!
Я сміло під хрестом ступав,
Щоб довершити Боже ділою
З небес Мій Батько споглядав,
І плакав,як штовхали тіло.
Та й пощади не благав,
Ішов крізь біль й прийняв терпіння,
Щоб люд у пеклі не конав,
За всі наступні покоління.
Хто зрозумів,цей крок прийняв?
Хто зрозумів біль і терпіння,
Як я знесилений конав,
А кров стікала на каміння.
Мабуть,ніхто,та й це я знав,
Як йшов умисно на терпіння.
Учні розбіглись я ж чекав,
Від них підримки й розуміння
Так важко під хрестом ступав,
Вночі ж перетерпів терпіння.
Пятнадцять тайних мук прийняв,
За люд увесь й його спасіння .
Та люд мені хрест змайстрував,
Й не визнав свого падіння.
Думав на хрест мене послав.
Душі ж свої відав на тління.
Я під хрестом тим потерпав,
Та все ж моливсь за їх прозріння
Та все для мене другом став,
Він є ключем для їх спасіння,
