Хто ти?
Хто ти? І чому з'являєшся ти в моїх снах?
Ти примара чи мій страх?
Ні те, ні інше,
Ти - дивак,
Від тебе світ мій аж закляк...
Чудернацькі жарти твої,
Від них я у неволі,
Але чим ж погана ця неволя?
Та боюсь я в прірву гепнутись знову,
Відчути знову цю втому,
Від думок, бажань,
Й цих переживань.
Зараз сяєш ти яскраво,
Та чи буде так надалі?
Чи замерехтиш ти мляво?
Й згаснеш у цю мить.
