Кілометри, що ми подолали, залишать наш слід
Кілометри, що ми подолали, залишать наш слід,
Знов небесна блакить нагадає мені твої очі,
А розмови про Львів приховають, де зараз Схід,
Повернутись із мрій ми ще довго, напевно, не схочемо.
Вже потроху привчаєш мене до своїх “нових” рис,
Тож до свого портрету чимало ще домалюєш.
В твою думку вслухаюсь тоді, коли ти мовчиш
Й насолоджуюсь миттю, коли ти майстерно жартуєш.
І так важко чекати на виступ знайомих гуртів,
У чеканні, мабуть, все ж присутня якась магічність:
Місяць може пройти скоріше, аніж п’ять днів,
А для мене і міста п’ять днів – це уже вічність 😉
21 жовтня 2012
