Колискова
Опустив вечір крила, сірі мрякою вкриті,
І на пару з туманом сипав спокій у ситі,
І лягав отой спокій, попід вікна легенько,
Та будив колискову, що дрімала тихенько…
« Просипайся збудися, годі пісне дрімати,
Темна ніч чарівниця заглядає до хати,
Ти у ліжечка теплі під чарівну співанку
Укладай-бо малечу, мирно спати до ранку,
Всі дитячі проблеми розплети ж бо клубочки,
Щоби зморені війки опускались на очки,
І у тиші ледь чутно, у ласкавій промові
Над голівками вміло, сни розкинь кольорові…»
