Листопад
Подивись в очі свого кохання
Що ти бачиш у них?
Я не можу відчути без тебе зітхання.
Я дивлюся в очі твої
І бачу в них доброту твою.
Вони – мов срібні зорі,
Що дають силу свою.
Запамʼятай мелодію нашої пісні.
Ми, мабуть, грішні,
І вона не може бути вічною.
У холодний листопад
Моя душа – мов водоспад,
Що мчить крізь камені донизу,
Розбивши сумнів і недовіру,
Веде до мрій безмежну глибину.
У холодний листопад
Я думаю про відблиск твого погляду,
Що гріє серце в час негоди,
І, наче промінь серед темряви,
Веде до неземного щастя і свободи.
У холодний листопад
Я не залишаю свою найсолодшу мрію,
Що знаходиться всередині.
Не дозволяй мені згаснути!
У душі розпалюй вогонь надії,
Щоб разом ми могли кохатися.
Нехай дощі змивають біль,
І вітер розганяє смуток.
Разом ми здолаємо всі перешкоди,
І наш світлий шлях буде з чудес сплетений.
