Макіявелівський полуденок з Архипенком
Титові Геврикові
Прийшов його милість король Соломон
у гості не тільки до мене —
нікого, одначе, не взяв у полон,
лиш серце моє незбагненне.
Пройшов він крізь простір, пройшов він крізь час
— король цей для вчора й для завтра.
Біблійну кирею надів він для нас,
чи, може, це плащ космонавта?
Не стрій, не корона, не помах жезла
говорять про силу і владу —
німий маєстат — оборона від зла,
він хаос приводить до ладу.
Рішучість, повага — пануй і веди!
Історія місце присудить.
Не страх, а довіру і гідність буди,
і підуть за покликом люди.
Щось людське в цій бронзі. Округла гладінь
пом’якшує грані кубізму.
Я бачу усмішку — абстрактну, мов тінь.
Володар цей має харизму.
1985
