Маленька синичка від вибуху хвилі...

Маленька синичка, від вибуху хвилі,

На землю упала й зламала крило,

Так болю багато тепер в Україні,

Її не помітить, напевне, ніхто.

І злякана пташка у небо дивилась,

Б'ючи по землі уцілілим крилом,

Втомившись, заплющила очі, та й сіла,

Аж раптом її огорнуло тепло.

То йшов місциною тією страшною

Солдат молоденький, із лав ЗСУ,

І вгледів синичку, і взяв у долоні,

Й надія з'явилася в пташини — не вмру.

День воїнів кожен — змагання зі смертю,

Та крихітку всі берегли, як могли,

При першій нагоді у місце, де тихо

Її волонтерам вони віддали.

Маленька синичка, від вибуху хвилі,

На землю упала й зламала крило,

Хоч болю багато тепер в Україні,

Ми — люди, про це не забув тут ніхто.

2.01.2024