Ми на коліна ставили Любов
Ми на коліна ставили Любов,
Себе вважали всесвіту царями.
Аж поки із отих дурних голов
Думки останні наші утікали.
Вкладали зміст, писали довгий текст,
Але ніщо вже не допомагало.
Тому, на жаль, скінчився час увесь.
А як колись його було замало…
