мій подих зупинявся,
вона як та кров червона!
ли́шень синя, як гроза!
мене накрило наче сти́ха,
її життя, і подих та уста
неначе випитий наскрізь!
о муки!
мені це ли́шень все боли́ть
ґрати, ґарти, ґрами — все мені гори́ть!