Мовчу й дивлюсь тобі у вічі
Мовчу й дивлюсь тобі у вічі
І в цій таємній тишині,
Що не закохуються двічі
Шептатимуть вони мені.
Таке буває тільки раз
І тільки раз в житті щасливий,
А що було раніше в нас –
То тільки сон,то сон брехливий!
Той сон,що ми життям вважали,
Минав і танув на очах.
Думки лиш спати заважали
І турбували по ночах.
Ми там так швидко забували,
Що,щойно,наче відчували,
То в той,то в інший сон кидало
Шукати,що було замало.
Той сон вважали ми життям,
Й іскру миттєву почуттям.
Вважали правдою обман,
Тих слів безглуздих океан.
Слізьми топили дні невдалі,
І більшої нема печалі.
І кожну мить,і кожен раз
Ми сну не цінували час.
Це сон. Це марево сіре,
Що очі вкривало всім нам.
В людей ми вірили щирих
Й несправжнім ми вірили снам.
І поки не пройшов цей час,
І поки я не зрозуміла:
Закохуються лише раз.
Я свою долю вже зустріла.
14.05.2013
