Мука
Відчуваючи ницість існування свого,
Що раніше я не відчував,
Прямую через безкраї землі того,
Що Єві заборонене яблуко віддав.
Смуток, злість і мертва воля,
Окутує мене у повсякчас,
Не бачить місця мого доля,
У божественних садах.
У творах геніїв розраду я шукав,
І до них по відповідь звертався:
‘’Чи Бог мене не ошукав?’’.
Та відповіді - не дочекався.
