мур-ркотіти
Мені не достатньо слів, не достатньо знань, не достатньо тебе,
Щоб описати те, що живе в мені.
Слова всі кволі, слабкі, недоречні, ревниві і хворі,
Коли мова йде про кохання, та й таке.
Мені легше було б мур-ркотіти ото тобі на вушко,
Ніжно перебираючи темні пасма твої,
Обводячи пальчиками скроні, скули, губи;
Тулитися, обійматися, торкатися, бути там де й ти.
