Настрій - пісок в очах. 4#98
Настрій - пісок в очах, ненавиджу перепади, і ненавиджу коли їх немає.
Ризикую, цього разу ще більше знову, і знову звертаю з рівної дороги.
Виспатися би, та тільки б з тобою, подолати б безсоння, яке вічність триває.
- Не спіши, рідний, понад тим що вже маєм, у нас ще буде на все це змога…
Я знаю, мила, все це знаю, але соромно признатись, до світу ревнощі,
Знаєш, і я вже, на диво, хотів би, знову вічність до кінця прожити.
Хоч я ніби і звикаю втрачати все, і впадати в свої власні крайнощі.
Мені не треба нічого - вибагливісті тиша, ти єдине чим хотів би сьогодні сп‘яніти.
