Не бійся, моя дівчинко
Не бійся, моя дівчинко, що схибиш - говори.
Твоя недосконалість - лише умова гри.
Прийми свої недоліки.
Усе собі прости.
О, як прекрасно вірити у себе і рости!
У світі недовершенім, що не бажає змін,
не бійся бути першою - піднятися з колін.
Будь певна, моя дівчинко -
любов не дорікне,
коли захочеш відчаю, обпалена вогнем.
Лиш не губи за масками омріяне життя,
бо дні сумні - утрачені, нема їм вороття.
Роби усе, що хочеться,
лиш серцю не переч,
аби не довелось тобі у руки брати меч.
Не смій засумніватися у власних відчуттях,
коли тобі підсовують ілюзію і страх.
Коли із рук все валиться,
життя втрачає зміст - вставай,
але жалітися не смій, не смій, не смій!
Не бійся, моя дівчинко, - знімай із серця грим.
Твоя недосконалість - лише умова гри…
© Ірина Білінська, 2024